Фінансовий консультант — це як сімейний лікар, але у світі фінансів. Вам має бути з ним комфортно, і в будь-якому фінансовому питанні ви маєте з легкістю до нього звернутися, щоб він або закрив це питання, або знайшов вам вузькопрофільного спеціаліста. Ринок фінансового консалтингу в Україні поки що слабо інституціоналізований, і чіткого окремого ліцензування саме для фінансових консультантів як таких немає. За оцінками фахівців галузі, система персонального консультування ще не забезпечує належного рівня фінансової грамотності населення щодо управління заощадженнями та ефективної роботи з міжнародними фінансовими ринками — на відміну від США чи деяких європейських країн. У цій статті я хочу розповісти, які бувають типи фінансових радників, щоб ви могли підібрати відповідного собі.
1. Страхові агенти (брокери)
Це фінансові консультанти, які покривають ризики вашої родини — такі як смерть, критична хвороба або втрата годувальника для дітей — за допомогою страхових програм. Із мінусів: такі консультанти заробляють на комісіях (англ. *commission-based*), а це означає, що їм вигідніше пропонувати програми з найвищими комісіями. Вони не беруть гроші з клієнта — їм платить комісійну винагороду страхова компанія. Жартівливо ми називаємо місію таких агентів — «наша місія — комісія». Також їхній інструментарій обмежений: вони не можуть порекомендувати додаткові, вигідніші для вас інвестиційні продукти.
2. Фінансові консультанти-планери
Це спеціалісти, які можуть якісно прорахувати ваші цілі, визначити вашу початкову точку, поточні можливості та період досягнення цілей, а також змоделювати ваше фінансове життя в різних сценаріях. Опрацьовують юридичні та податкові питання, проводять ризик-профілювання клієнта, щоб визначити його ставлення до просадок (тимчасового зниження вартості активів). Можуть порадити нескладний портфель із фондів широкого ринку для самостійної реалізації плану або пропонувати разові консультації — раз на квартал чи раз на рік — для ребалансування портфеля.
3. Фінансовий планувальник, що глибоко розбирається в базових поняттях фінансів
Це консультанти, які спеціалізуються на навчанні людей: як почати заощаджувати кошти, вести бюджет, виходити з боргів, ставити фінансові цілі та планувати пенсію. Такі спеціалісти часто продають групові курси з фінансової грамотності, де ви разом з групою робите перші кроки: закриваєте борги або починаєте формувати фінансову подушку безпеки. Із мінусів: такі спеціалісти часто радять сформувати пасивний портфель з ETF-фондів, який уже за рік може «припасти пилом» — адже людині складно дотримуватись плану, коли у світі змінюється політична чи економічна ситуація, а за стратегією треба продовжувати інвестувати.
4. Інвестиційний радник
Зазвичай це людина або команда, яка має ліцензію на управління активами клієнтів. Такі радники також складають фінансовий план, щоб правильно підібрати клієнту активи, які відповідатимуть його цілям, очікуванням і ризик-профілю (ставленню до ризику зниження вартості активів у певні періоди). Такий підхід дуже популярний у США та Західній Європі (Assets Under Management, AUM). Із мінусів: в Україні таких радників небагато, і дозволити їх собі можуть переважно люди з доволі великим капіталом. Я та моя команда FinMentor також працюємо за цією моделлю з клієнтами, чий капітал становить від $50 000, або з тими, хто має потенціал і мотивацію дійти до цієї суми. Зазвичай клієнти платять таким радникам комісію від капіталу, тому радники зацікавлені в довгостроковому супроводі клієнта — без гарантії конкретної дохідності.
5. «Псевдоконсультанти»
Іноді до фінансових консультантів помилково відносять трейдерів, які продають автоматизованих торгових роботів або ботів із сигналами, — але це не має жодного відношення до фінансового радництва. Вони зазвичай заробляють на комісії з кожної операції, яку людина здійснює через їхнього робота, тому не надто зацікавлені в позитивному результаті користувача. Або продають підписку на сигнали, що також часто призводить до слабких результатів у довгостроковій перспективі.
За типом винагороди консультантів можна поділити на такі категорії
- Commission-based — клієнт не платить комісію напряму: її сплачує організація (страхова компанія чи банк), у якій фінрадник відкрив клієнту рахунок або поліс. Може сягати до 30% від внесків.
- Фіксована плата — оплата за роботу протягом певного періоду, зазвичай від 2000 до 7000 доларів. Такі радники часто приділяють більше уваги інструментам, ніж довгостроковому плануванню й цілям клієнта.
- Погодинна оплата — фіксована вартість години роботи консультанта. Зазвичай продається пакетом із кількох зустрічей протягом року за підпискою.
- Фіксована плата за фінансовий план — в Україні ціни стартують від 300 і сягають 3000 доларів (у США — від 1000). Часто буває, що чим дорожчий план, тим складніше клієнту розібратись у ньому самостійно і тим потрібнішим стає супровід: так фінансові радники демонструють обсяг виконаної роботи.
- Assets Under Management (AUM) — комісія від обсягу капіталу клієнта, зазвичай від 1% до 5%. Як ілюстрація: закритий хедж-фонд Medallion (Renaissance Technologies) за публічними описами брав 5% від капіталу і 44% від чистого прибутку; за оцінками за минулі ~30 років середня річна дохідність фонду сягала близько 39% чистими — але фонд недоступний для широкого кола інвесторів, ці цифри стосуються минулого, а минула дохідність не гарантує майбутніх результатів. Із мінусів моделі AUM — основний дохід радники часто отримують через фондовий ринок, хоча можуть також пропонувати венчурні інвестиції, трастові структури й family office рішення.
Red Flags
- Обіцянки «заробити на облігаціях/криптовалюті гарантовано Х% на місяць».
- Тиск щодо швидкого переведення коштів за кордон.
- Знижки «тільки сьогодні», «останній шанс».
- Позиціонування себе як «фінансовий коуч», який навчить вас «торгувати за 3 тижні».
- Занадто активна реклама в соцмережах із закликами «розкажу секрет багатих».
Що робити насамперед
На початку я б порадив клієнтам розпочати із самоосвіти: прочитати книжки на кшталт «Психології грошей» Моргана Гаузела та «Шляху до фінансової свободи» Бодо Шефера, а також обговорювати цю тему зі своїм оточенням і дізнаватися про чужий досвід — як позитивний, так і негативний.
- Почати з безкоштовної консультації.
- Розділяти поняття «фінансового планувальника» (курси з фінансової грамотності) і «портфельного керуючого» (інвестиційного радника) тощо.
Насамкінець: структурований супровід радника часто допомагає тримати дисципліну й уникати типових помилок — але результат залежить від ваших цілей, горизонту та рішень. Втрата $10 000 сьогодні — це не лише сама сума, а й потенційний приріст, який вона могла б принести в довгостроковій перспективі (ілюстрація складного відсотка, без гарантії майбутньої дохідності). Примітка: матеріал має освітній характер і не є індивідуальною інвестиційною рекомендацією. Минула дохідність не гарантує майбутніх результатів.